Покремсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти. А серце виривається із пастки — у нетрі дум, під небо самоти. У мовчазливу готику тополі, в труда одухотворену грозу. Я трохи звір. Я не люблю неволі. Я вирвуся, хоч лапу відгризу.
Current Mood:accomplished
Current Music:Ще не вмерла України ні слава ні воля