Для моей дорогой подруги.
Прошу извинения за непарламентскую речь Андрея, хотя его можно понять.
Вєчєр в хату, малята, любі хлопчики й дівчатка! Зараз Андрєй Владіміровіч™ розкаже вам казочку про імпічмент. Тож вмощуйтесь зручніше, прикрийте свої піддувайла і уважно слухайте.
Так от. Імпічмент – то така міфічна істота, яку вже котрий тиждень потужна купка людей закликає прогнати дуже-дуже поганого і злого Баригу Пороха. Щоб імпічмент прийшов, ці відважні люди вимагають, щоб Верховна Рада ухвалила закон, який би отой імпічмент стопудово викликав. Так шо здавалося, що імпічмент близько, треба лише ще трохи Києвом помарширувати.
Та на заваді нашим сміливцям постало люте непереможне чудовисько. Звати його – Реальність. Імпічмент вже давно прописаний в Конституції і в Законі «Про регламент Верховної Ради», але не приходить на порятунок змучених баригою людей, бо клята Реальність наклала на нього надпотужне закляття, яке не перебити, навіть якщо поставити свічку, прочитати «Отче наш» і з даху вигукнути «Київ ставай!» або «Шоколадна дупа, тікай!»
Дивіться дітки, що відбувається. Щоб прийшов імпічмент, треба, щоб Барига Порох утнув якусь інфернальну хуйню потипу державної зради. Потім треба створити спеціальну комісію, яка б ту хуйню дослідила і переконалася, що то – інфернальна хуйня. Це переконання повинен освятити Конституційний суд, після чого, якщо три чверті (не менше!) поголів’я ВР проголосує «за», прийде благодать. Тобто імпічмент. Але потвора, що Реальністю зветься, наклала закляття, внаслідок якого Барига Порох жодної інфернальної хуйні ще не скоїв. Як підступно з боку Реальності!
Але не лякайтеся дітки! Не все ще втрачено. Адже наш народ завжди славився спробами наїбати реальність.
Ось вже епічний богатир Юрій Дерев’янко накатав антизакляття «Про Президента України та порядок припинення його повноважень». У купі занудного тексту прихована, як чахликова смерть в яйці, потужна зброя: частина 5 статті 10-ї, яка дозволяє настати імпічменту до його настання. Тобто, Порох відстороняється від обов’язків Бариги, ще до того, як було доведено, що він скоїв хуйню, і парламентська більшість проголосує за відставку. Треба лише знайти у ВР сотні півтори таких же відчайдушних гівномутів і створити разом з ними спецкомісію.
Проблема лише в тому, що для початку треба відшукати гівномутів, які б проголосували б за закон Дерев’янка. Але й тут підступна Реальність нанесла удар: таких нема. Тож безкінечна боротьба гівна зі злом триває.
Прошу извинения за непарламентскую речь Андрея, хотя его можно понять.
Вєчєр в хату, малята, любі хлопчики й дівчатка! Зараз Андрєй Владіміровіч™ розкаже вам казочку про імпічмент. Тож вмощуйтесь зручніше, прикрийте свої піддувайла і уважно слухайте.
Так от. Імпічмент – то така міфічна істота, яку вже котрий тиждень потужна купка людей закликає прогнати дуже-дуже поганого і злого Баригу Пороха. Щоб імпічмент прийшов, ці відважні люди вимагають, щоб Верховна Рада ухвалила закон, який би отой імпічмент стопудово викликав. Так шо здавалося, що імпічмент близько, треба лише ще трохи Києвом помарширувати.
Та на заваді нашим сміливцям постало люте непереможне чудовисько. Звати його – Реальність. Імпічмент вже давно прописаний в Конституції і в Законі «Про регламент Верховної Ради», але не приходить на порятунок змучених баригою людей, бо клята Реальність наклала на нього надпотужне закляття, яке не перебити, навіть якщо поставити свічку, прочитати «Отче наш» і з даху вигукнути «Київ ставай!» або «Шоколадна дупа, тікай!»
Дивіться дітки, що відбувається. Щоб прийшов імпічмент, треба, щоб Барига Порох утнув якусь інфернальну хуйню потипу державної зради. Потім треба створити спеціальну комісію, яка б ту хуйню дослідила і переконалася, що то – інфернальна хуйня. Це переконання повинен освятити Конституційний суд, після чого, якщо три чверті (не менше!) поголів’я ВР проголосує «за», прийде благодать. Тобто імпічмент. Але потвора, що Реальністю зветься, наклала закляття, внаслідок якого Барига Порох жодної інфернальної хуйні ще не скоїв. Як підступно з боку Реальності!
Але не лякайтеся дітки! Не все ще втрачено. Адже наш народ завжди славився спробами наїбати реальність.
Ось вже епічний богатир Юрій Дерев’янко накатав антизакляття «Про Президента України та порядок припинення його повноважень». У купі занудного тексту прихована, як чахликова смерть в яйці, потужна зброя: частина 5 статті 10-ї, яка дозволяє настати імпічменту до його настання. Тобто, Порох відстороняється від обов’язків Бариги, ще до того, як було доведено, що він скоїв хуйню, і парламентська більшість проголосує за відставку. Треба лише знайти у ВР сотні півтори таких же відчайдушних гівномутів і створити разом з ними спецкомісію.
Проблема лише в тому, що для початку треба відшукати гівномутів, які б проголосували б за закон Дерев’янка. Але й тут підступна Реальність нанесла удар: таких нема. Тож безкінечна боротьба гівна зі злом триває.
no subject
Date: 2017-12-11 10:22 am (UTC)Теє чудовісько Реальність дійсно постає перед купкою людей і, як свідчить історія Майдану-2014 може чімало з них повбивати та покалічити. Але дерево свободи, полите кров'ю патріотів, оживає і змінює Реальність: вона повертається своїм страшним обличчям до тих, проти кого повстали люди. У 2014 році вони зуміли втекти до своїх господарів, а якби вони опинилися за гратами, було б в Україні спокійніше.
А Рада що ж? Несміливі народні обранці не наважились піти проти Реальності і дружньо зробили все, як того вимагала та нова Реальність революції Гідності.
Ні в коєму разі я не зову людей проливати кров на вулицях Київа, але ж кожна людина розпоряджується своєю кров'ю сама. Якщо гидка Реальність відбирає в людини ії гідність, то за свою гідність і волю деякі люди готові сплатити своїм життям.